Вони так боялися впасти у злиття, що втратили всю близькість

Злиття – психологічний механізм, який полягає у повному розмитті особистих меж. У парі, яка наповнена злиттям, дуже часто чути «ми», «у нас», «одне ціле» і зовсім рідко або зовсім ніколи не чути «я» та «ти».

У злитті немає місця для відмінностей, відмінності звучать як загроза для стосунків.
У злитті немає місця для самотності. Знаходження наодинці супроводжується тривогою та страхом.

Після виходу з залежних стосунків є страх повторення того ж сценарію. Страх може бути настільки сильним, що людина починає вважати за загрозу не тільки сценарій минулого, а і близькість, яка зʼявляється у нових стосунках. 
В сучасній боротьбі за тотальну автономність люди бувають так стурбовані відстоюванням власних меж, що через ці межі іноді не виходить пробитися нікому, навіть коли цього так сильно хочеться. Людина настільки обгортається всіма можливими захистами, що перестає впускати найдорожчих.

Між злиттям та близькістю є дуже багато відмінностей. 
Злиття – це залежність один від одного.
Близькість – це свобода вибору. Мені добре і наодинці, і з тобою, але я обираю бути з тобою.

Автор Катерина Сарахман