Дефлексія: тінь у сяйві ілюзії

Дефлексія проявляється як відхід людини від контакту та зняття напруги, що виникає при взаємодії з іншими людьми або у певних ситуаціях. Захисний механізм, який маскує вразливість, огортаючи її пеленою байдужості, жартів або знецінення.

Дефлексія – це коли щирість ховається за масками, а справжні емоції ховаються за ширмою штучних.

 

Вона може бути рятівним колом, коли емоційні хвилі загрожують поглинути.

Коли страх оголює душу, дефлексія стає щитом, що захищає від болю.

Коли гнів вирує, вона стає клапаном, який скидає напругу.

Коли сором паморочить свідомість, дефлексія стає рятівним кругом, що тримає на плаву.

 

Але дефлексія – це не лише рятівний круг. Захоплена ілюзією безпеки людина ризикує втратити зв'язок з собою.

Декілька прикладів дефлексії:

• зміна теми: "Слухай, а ти бачив новий фільм?" - може сказати людина, коли їй ставлять запитання про особисте життя.
• гумор: "Ну що ти таке говориш, я ж просто жартую!" - може сказати людина, щоб уникнути відповідальності за свої слова.

 

Важливо пам'ятати, що дефлексія – це не завжди погано. Іноді вона може бути корисним механізмом, який допомагає людині впоратися з надмірним емоційним навантаженням. Однак, якщо дефлексія стає звичним способом поведінки, це може призвести до серйозних проблем у житті.

 

Якщо ви відчуваєте, що часто використовуєте дефлексію, рекомендується звернутися до психотерапевта, щоб усвідомити причини, чому ви це робите. Це допоможе навчитися бути більш емоційно відкритими і чесними з собою та розвинути здорові способи спілкування і вираження своїх почуттів.

 

Автор Катерина Сарахман