Використання альтернативної комунікації в роботі з немовленнєвими дітьми з аутизмом

Зростання захворюваності дітей на аутизм – одна з актуальних проблем сучасності. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на кожні 160 дітей – один має розлад аутистичного спектру. Загальна кількість таких дітей близько 2 мільйонів 400 тисяч осіб, а загалом кількість людей у всьому світі, що мають порушення аутистичного спектру – 67 мільйонів. Статистичні дані свідчать, що в Україні з 2008 року за інформацією Міністерства охорони здоров’я України захворюваність зросла майже в 4 рази, і на сьогоднішній день кількість дітей за офіційною статистикою близько 8 000. Припускаємо, що ці дані не остаточні, адже більшість батьків не хочуть визнавати особливість дитини і не звертаються до лікарів по допомогу.

Система комплексної допомоги дітям з аутизмом в Україні тільки починає формуватися. Незважаючи на сучасний науковий доробок проблема корекції аутизму у дітей залишається проблемною і актуальною, недостатньо розроблені вітчизняні і пристосовані зарубіжні технології кореції аутизму до українських реалій.

Мета дослідження - дослідити можливості використання альтернативної комунікації PECS у формуванні мовлення з немовленнєвими дітьми в процесі розвитку комунікативного мовлення.

Обрана тема зумовила такі завдання дослідження:

опрацювати психолого-педагогічні та науково-методичні джерела з досліджуваної теми;
обґрунтувати теоретичні аспекти та виявити стан розробки наукової проблеми розвитку мовлення дітей з розладами спектру аутизму;
виявити специфіку використання альтернативної комунікації PECS у роботі з дітьми з розладами спектру аутизму;
експериментально перевірити систему роботу з використання альтернативної комунікації PECS для дітей з розладами спектру аутизму;
провести аналіз і зробити висновки наукової роботи.

Проведене дослідження дозволяє зробити такі висновки:

1. Дослідження проблеми аутизму здійснюється зарубіжними і вітчизяними науковцями. Серед вітчизняних науковців не можна не зазначити І. Марцинковсього, який в «Очерках детской психиатрии. Аутизм» доводить, що розвиток розладу спектру аутизму обумовлений генетикою і тому здійснює широкий негативний вплив на організм дитини. Доктор психологічних наук К. Островська досліджує предикатори мовленнєвого розвитку дітей і відзначає, що у дітей з аутизмом порушений рівень сенсорного сприйняття та обробка отриманої інформації, що значно ускладнює розвиток їх комунікативних навичок. Звертаємось до наукового доробку Г. Зайченко, яка описує особливості комунікативних дій у дітей з РСА, досліджує формування комунікативних навичок шляхом використання ігрових прийомів.

Ефективність використання доповненої реальності для навчання з аутизмом глобальному читанню доводить у своїх працях Т. Коломоєць. До переваг технології науковиця відносить сильні емоційні відгуки, інтерактивність, віртуальність занять, можливість взаємодіяти зі штучним світом. Про створення комплексної психолого-педагогічної допомоги для розвитку і навчання дітей з аутихмом пише В. Тарасун і Г. Хворова.

Авторська методика для розвитку експресивного та імпресивного мовлення дітей з розладами спектру аутизму розроблена російською вченою Л. Нурієвою. Необхідність своєчасної діагностики розвитку мовлення та грамотної підтримки дітей з аутизмом відзначали О. Баєнська, М. Ліблінг та О. Нікольська.

2. Теоретичний аналіз наукового доробку доводить необхідність комплексної психолого-педагогічної допомоги, приділення особливої уваги в корекційній роботі формуванню комунікативного мовлення у дітей з РСА.

Робота з розвитку мовлення дітей з РСА має враховувати мовленнєву активність дитини, наявність мотивації у мовленні та розуміння нею того, з якою метою вона має говорити. Крім того, потрібно постійно налагоджувати контакт із дошкільниками, при цьому створюючи атмосферу довіри та доброзичливості.

3. Альтернативна комунікація PECS (Picture Communication System) - метод допоміжної комунікації дітей, якімають РАС. У дітей із цією вадою значно порушеня комунікація та соціальна взаємодія, в разі чого фахівцям доводиться звертатися до різних методів, які допомагають у частковому рішенні цієї проблеми.

Суть цього методу полягає в застосуванні різного роду карток, якими мають обмінюватися діти із оточуючими для виразу свого бажання або потреби. Систему обміну карток PECS запропонували та першими почали використовувати у роботі із дітьми-аутистами американські науковці Lori Frost та Andy Bondy у 1985 році разом із педагогічними працівниками, соціальними працівниками та членами родини. Вони продемонстрували її як допоміжний засіб навчання не тільки дітей, але й дорослих людей із розладами аутистичного спектру та іншими мовленнєвими труднощами. Ця методика знайшла відгук у світі, адже ще ніхто не намагався таким способом вирішити проблему комунікації.

За допомогою карток PECS починається робота із формування та засвоєння дітьми навички віддавати педагогу, або партнеру по комунікації картку із зображенням предмета, який їм потрібен, і після - отримати винагороду. Після цього етапу йде робота над автоматизацією передачі картки і засвоєння розрізнення символів та конструювання найпростіших речень (залежно від індивідуальних особливостей). Пізніше дитина вчиться давати відповіді на поставлені запитання за допомогою карток та давати власні коментарі.

4. З метою корекції соціальної комунікації нами було експериментально перевірено роботу системи альтернативної комунікації за допомогою карток PECS з метою створити сприятливі умови для спілкування з дітьми та дорослими. Система передбачає, перш за все, допомогти дитині проявляти ініціативу та не боятися цього, адже саме на такому принципі і побудована альтернативна комунікація. Основним нашим завданням було навчити вихованця обирати потрібну картку та без страху передавати її співрозмовнику, що в результаті і вийшло.

5. По завершенню дослідження було виявлено, що у дітей проявився інтерес до деяких оточуючих речей, під час ейфорії більшість із них почала використовувати звукові сигнали для виявлення свого стану. Діти почали висловлювати свої прохання за допомогою карток, витримувати зорови контакт, значно поліпшилися контакти із батьками. Деякі з дітей навчилися "читати вірші" по карткам, висловлювати свої бажання або потреби, користуючись картками. Зважаючи на такі позитивні результати формувального експерименту ми вважали доцільним у контрольному експерименті визначити сформованість комунікативної потреби у дітей з аутизмом.

Діагностуючи рівень комунікативного розвитку дитини нами було визначено, що у дітей з розладами спектру аутизму на достатньому рівні сформовані погляд, вокалізація та сприймання й розуміння, а обстеження розвитку жестів та поведінкової компетенції показало низький рівень сформованості.У дослідженні запропоновано огляд і результати апробації методику діагностики сформованості комунікативної потреби дітей з РСА. Нами було визначено, що методика є ефективною, якщо дотримуватися логічної послідовності викладення завдань.

Ефективність есперименту засвідчили позитивні результати: діти почали довше тримати погляд, відсоток сформованості вокалізації значно виріс, діти почали трошки більше використовувати жести, поведінкова компетенція трішки зросла, а сприймання й розуміння у відсотковому відношенні значно поліпшилося. Результати експерименту показали, що правильний вибір результативних методик для діагностики, вірна організація системи роботи допомагають досягти бажаного результату.